Списание гсм по норме или по факту

Списание гсм по норме или по факту

Если компания приняла решение учитывать фактические расходы на топливо, то ей следует утвердить, каким образом она будет контролировать обоснованность расходов на списание ГСМ. Организация вправе самостоятельно установить нормы расхода топлива, а также сезонные надбавки.

Нормы расхода топлива Минтранса РФ последний раз подвергались редакции в июле 2015 года (распоряжение Минтранса России от 14.07.2015 № НА-80-р). В список были добавлены марки легковых и грузовых автомобилей отечественных и зарубежных стран с 2008 года выпуска и значения зимних надбавок к нормам расхода топлива в части, касающейся Крымского федерального округа.

Коэффициенты к нормам расхода топлива следующие. Если в городе проживают:

  • свыше 5 миллионов человек — норму можно увеличить до 35 процентов;
  • от 1 до 5 миллионов человек — до 25 процентов;
  • от 250 тысяч до 1 миллиона человек — до 15 процентов;
  • от 100 до 250 тысяч человек — до 10 процентов;
  • до 100 тысяч человек (при наличии регулируемых перекрестков, светофоров или других знаков дорожного движения) — до 5 процентов.

В последней редакции норм расхода топлива Минтранса РФ компаниям также разрешено применять повышающие коэффициенты, если у машины большой пробег или если она находится в эксплуатации свыше пяти лет. До этого повышенные нормы расхода топлива применялись только для старых автомобилей с большим пробегом.

Нормы расхода топлива и налоговый учет

По общим правилам компания не обязана применять нормы расхода топлива Минтранса РФ, так как в Налоговом кодексе нет требования о нормировании расходов на бензин (письмо Минфина России от 27.01.2014 № 03-03-06/1/2875). Затраты на горюче-смазочные материалы компания может учитывать как материальные расходы (подп. 5 п. 1 ст. 254 НК РФ) или включать в прочие расходы, связанные с содержанием служебного транспорта (подп. 11 п. 1 ст. 264 НК РФ).

Однако зачастую установленные нормы больше подходят для идеальных условий, чем для реальных, поскольку фактический расход топлива зачастую превышает нормы расхода топлива Минтранса РФ Тем не менее компании используют рекомендованные нормы, а не собственно разработанные.

Если компания примет решение учитывать фактические расходы на топливо, то ей следует утвердить, каким образом она будет контролировать обоснованность расходов на списание ГСМ. Для этого достаточно составить приказ, в котором сослаться на распоряжение Минтранса России, записать марки автомобилей и рассчитать лимиты. При разработке собственных норм расхода топлива следует отталкиваться от транспортных условий (качества дорог, скорости движения), учитывать загруженность машины, ее техническое состояние. Также следует учитывать климатические условия, наличие кондиционера или климат-контроля в машине. Например, в зимнее время расход топлива будет значительно выше, и к установленным базовым нормам следует применять надбавки, которые зависят от климатических районов (приложение № 2 к Методическим рекомендациям, утв. распоряжением Минтранса РФ от 14.03.2008 № АМ-23-р (далее — Методические рекомендации)). Так, для Москвы Минтранс РФ установил предельную величину зимней надбавки не более 10 процентов на период с 1 ноября по 31 марта.

Период применения зимних надбавок к норме расхода топлива и их величина должны быть оформлены распоряжением региональных органов власти. Если такого распоряжения нет, то период применения зимних надбавок, а также их величину должен установить руководитель компании своим приказом.

Образец приказа о нормах расходования топлива в компании

Приказ

ООО "Анкор" г. Москва 31 декабря 2016 г.

На основании контрольных замеров расхода топлива (акт от 21.12.2016 № 1) и руководствуясь распоряжением Минтранса России от 14.03.2008 № АМ-23-р (в редакции распоряжения от 14.07.2015 № НА-80-р),
Приказываю:
1. Ввести в действие с 01.01.2017 следующую норму расхода дизельного топлива для автомобиля "Мерседес-Бенц" в период с 1 апреля по 31 октября — 13 литров на 100 км пробега.
2. В зимний период (с 1 ноября по 31 марта) применять повышающий коэффициент — 10%. Итоговая "зимняя" норма расхода топлива для автомобиля "Мерседес-Бенц" составляет 14,3 литра на 100 км пробега.
3. Контроль за исполнением приказа оставляю за собой.

Генеральный директор Иванов И.И.

Расход топлива в бухгалтерском учете

В бухгалтерском учете ГСМ списывают на себестоимость продукции (работ, услуг) для производственных предприятий или в расходы на продажу для торговых предприятий. Списание выполняют на основании первичных документов:

  • путевого листа (списывают используемое топливо);
  • акта на списание ГСМ (списывают прочие смазочные материалы).

С помощью путевых листов можно не только подтвердить производственную необходимость расходов, но и зафиксировать расстояние, которое было пройдено автомобилем или другим автотранспортным средством, а также определить показатели для расчета объема использованных ГСМ.

К учету горюче-смазочные материалы принимают по фактической стоимости.

Списание ГСМ может производиться следующими методами:

  • по средней себестоимости;
  • по себестоимости первых по времени приобретения запасов (ФИФО).

Способ списания по себестоимости каждой единицы для горюче-смазочных материалов на практике не применяется. Используется в основном способ по средней себестоимости, когда стоимость остатка материала складывается со стоимостью его поступления и делится на суммарное количество остатка и поступления в натуральном выражении.

Для отражения на счетах бухгалтерского учета горюче-смазочных материалов используют аналитический счет 10, к нему отрывают субсчет 10.3.

Приход отражают проводками:

ДЕБЕТ 10-3 КРЕДИТ 71
— оприходовано приобретенное топливо через подотчетное лицо на основании авансового отчета;

ДЕБЕТ 10-3 КРЕДИТ 60
— оприходовано приобретенное через поставщика топливо;

ДЕБЕТ 19 КРЕДИТ 60
— принят НДС к учету на основании счета-фактуры от поставщика;

ДЕБЕТ 68 КРЕДИТ 19
— принят НДС к зачету.

Списание горюче-смазочных материалов может производиться из расчета использованного количества (фактического или нормативного). Это количество умножается на стоимость единицы, и полученную сумму списывают проводкой:

ДЕБЕТ 20 (23, 25, 26, 44, 91) КРЕДИТ 10-3
— списано израсходованное топливо.

Московская компания в январе закупила бензин в количестве 200 л по стоимости 38 руб.
Остаток бензина на начало месяца у организации был 70 л по средней себестоимости 45 руб.
Бензин в количестве 20 л был использован для заправки автомобиля марки Lada Granta 219060 1.6 (ВАЗ-11183). Организация использует автомобиль только для служебных перевозок управленческого персонала.
В соответствии с учетной политикой организации применяется оценка материалов по средней себестоимости.

Рассчитаем среднюю себестоимость списания за январь:

(70 л x 45 руб. + 200 л x 38 руб.) : (70 л + 200 л) = 39,81 руб.

1) Рассмотрим вариант списания по факту.

В соответствии с путевым листом за январь сделаны отметки: горючее в баке на начало рейса — 50 л, выдано — 30 л, осталось после рейса — 51 л.
Рассчитаем фактическое использование:

50 + 30 — 51 = 29 л.

Сумма к списанию:

29 л x 39,81 руб. = 1154,49 руб.

ДЕБЕТ 26 КРЕДИТ 10
— 1154,49 руб. — списание бензина на основании бухгалтерской справки-расчета.

2) Рассмотрим вариант списания по норме.
В путевом листе сделаны отметки о пробеге: на начало рейса — 7600 км, в конце — 7850 км. Пройдено 250 км.

Для списания бензина по норме используем формулу:

Qн= 0,01 х Hs х S х (1 + 0,01 х D),

где: Qн — нормативный расход топлива, л;
Hs — базовая норма расхода топлива, л/100 км;
S — пробег автомобиля, км;
D — поправочный коэффициент (его значения приведены в п. 5 Методических рекомендаций и в приложении № 2 к ним).
По таблице в подп. 7.1 Методических рекомендаций по марке автомобиля находим Hs. Он равен 8,4 л.
Для Москвы поправочный коэффициент D = 35%.
За работу в зимнее время D = 10%.
При использовании климат-контроля при движении автомобиля D = 7%.

Считаем расход бензина:

0,01 x 8,4 л x 250 км x (1 + 0,01 x 52) = 31,92 л.

Сумма к списанию: 31,92 л x 39,81 руб. = 1270,74 руб.

ДЕБЕТ 26 КРЕДИТ 10
— 1270,74 руб. — списание бензина.

Так как автомобиль используется в качестве служебного, в рамках налогового учета в обоих случаях расходы на ГСМ прочими расходами. Величина расходов будет равна суммам, зафиксированным в бухгалтерском учете.

Напоследок хочется напомнить, что, прежде чем списать горюче-смазочные материалы и правильно отразить их данные в бухгалтерском и налоговом учете, необходимо помнить следующее.

Расходы должны быть экономически обоснованы. В случае со списанием на производство ГСМ нормы расходования должны быть установлены приказом руководителя предприятия и отражены в учетной политике.

Расходы должны быть документально подтверждены, то есть применительно к данной теме расход топлива должен быть подтвержден путевыми листами автомобильного транспорта.

Необходимо соблюдать все правила в части учета ГСМ начиная с момента их приобретения, определения фактической себестоимости при приобретении и списании на производство.

Читайте также:  Нужен ли кассовый чек для авансового отчета

Екатерина Горохова, главный бухгалтер компании "НАФКО-Консультанты"

Автор: Ларцева Л. , эксперт журнала

Обязаны ли автономные учреждения при списании ГСМ применять нормы расхода, утвержденные Минтрансом? Какие формы путевых листов используют автономные учреждения для подтверждения расходов на ГСМ? Каков порядок отражения расходов на ГСМ в бухгалтерском и налоговом учете? Ответы на эти и другие вопросы – в статье.

Обновленные нормы расхода ГСМ.

Списание всех видов топлива осуществляется по его фактическому расходу, но не выше утвержденных норм расхода ГСМ.

Нормы расхода топлива и смазочных материалов на автомобильном транспорте установлены Методическими рекомендациями, введенными в действие Распоряжением Минтранса РФ от 14.03.2008 № АМ-23-р (далее – Распоряжение № АМ-23-р, Методические рекомендации). Согласно этим рекомендациям норма расхода ГСМ применительно к автомобильному транспорту подразу­мевает установленное значение меры потребления ГСМ при работе автомобиля конкретной модели, марки или модификации. Нормы предназначены для расчетов нормативного значения расхода топлива по месту потребления, для ведения статистической и оперативной отчетности, определения себестоимости перевозок и других видов транспортных работ, планирования потребности организаций в обеспечении нефтепродуктами, для расчетов по налогообложению предприятий, осуществления режима экономии и энергосбережения потребляемых нефтепродуктов, проведения расчетов с пользователями транспортными средствами, водителями и т. д.

Стоит отметить, что с 6 апреля 2018 года указанные нормы были обновлены по некоторым легковым и грузовым автомобилям (автобусам, фургонам) отечественного производства и стран СНГ, которые выпускаются с 2008 года. Также с указанной даты в новой редакции приведены предельные значения зимних надбавок к нормам расхода топлива по субъектам РФ и их частям. Изменения внесены Распоряжением Минтранса РФ от 06.04.2018 № НА-51-р.

Обязаны ли автономные учреждения применять нормы ГСМ, установленные Распоряжением № АМ-23-р? Руководствоваться Распоряжением № АМ-23-р предписывают:

Минюст – в целях организации эксплуатации транспортных средств (Письмо от 21.09.2009 № 03-2609);

Минфин – при определении обоснованности произведенных расходов на приобретение топлива (письма от 27.01.2014 № 03-03-06/1/2875, от 30.01.2013 № 03-03-06/2/12, от 03.06.2013 № 03-03-06/1/20097, от 03.09.2010 № 03-03-06/2/57, от 14.01.2009 № 03-03-06/1/6).

Вместе тем следует учитывать, что нормы, установленные Распоряжением № АМ-23-р, имеют рекомендательный характер, и несоблюдение предусмотренного в них порядка не влечет применения мер административной ответственности и бюджетных мер принуждения, предписаний об устранении нарушений бюджетного законодательства (Письмо Минфина РФ от 13.12.2013 № 02-10-010/55111).

Если Распоряжением № АМ-23-р не установлены нормы ГСМ по автомобилю, используемому в учреждении, как обосновать расход топлива? В соответствии с п. 6 Методических рекомендаций для моделей, марок и модификаций автомобильной техники, на которую Минтрансом не утверждены нормы расхода топлива, руководители местных администраций регионов и организаций могут вводить в действие своим приказом нормы, разработанные по индивидуальным заявкам в предусмотренном порядке научными организациями, осуществляющими разработку таких норм по специальной программе-методике. До принятия локального акта, утверждающего нормы, учреждение может руководствоваться соответствующей технической документацией и (или) информацией, предоставляемой изготовителем автомобиля (письма Минфина РФ от 11.07.2012 № 03-03-06/4/71, от 10.06.2011 № 03-03-06/4/67).

Путевые листы – основание для списания ГСМ.

Каждый факт хозяйственной жизни подлежит оформлению первичным учетным документом. Первичные документы служат основанием для принятия факта хозяйственной жизни к учету.

Основным первичным документом в целях учета работы служебного автотранспорта и списания ГСМ является путевой лист. К учету принимаются путевые листы, оформленные надлежащим образом.

Обязательные реквизиты и порядок заполнения путевых листов утверждены Приказом Минтранса РФ от 18.09.2008 № 152 (далее – Приказ № 152). Согласно данному документу к обязательным реквизитам путевого листа относятся следующие:

Наименование и номер путевого листа

В наименовании отражается тип транспортного средства, на которое оформляется путевой лист (путевой лист легкового автомобиля, путевой лист грузового автомобиля и т. п.). Номер путевого листа указывается в заголовочной части в хронологическом порядке в соответствии с принятой владельцем транспортного средства системой нумерации

Сведения о сроке действия путевого листа

Такие сведения включают дату (число, месяц, год), в течение которой путевой лист может быть использован, а в случае если путевой лист оформляется более чем на один день – даты (число, месяц, год) начала и окончания срока, в течение которого путевой лист может быть использован

Сведения о собственнике (владельце) транспортного средства

Отражаются наименование, организационно-правовая форма, местонахождение, номер телефона, основной государственный регистрационный номер юридического лица

Сведения о транспортном средстве

В качестве таких сведений указываются:

– тип транспортного средства (легковой автомобиль, грузовой автомобиль, автобус, троллейбус, трамвай) и модель транспортного средства, а в случае если грузовой автомобиль используется с автомобильным прицепом, автомобильным полуприцепом – модель автомобильного прицепа, автомобильного полуприцепа;

– государственный регистрационный знак транспортного средства;

– показания одометра (полные км пробега) при выезде транспорта из гаража (депо) и его заезде в гараж (депо);

– дата (число, месяц, год) и время (часы, минуты) выезда транспортного средства с места постоянной стоянки и его заезда на стоянку;

– дата (число, месяц, год) и время (часы, минуты) проведения предрейсового контроля технического состояния транспортного средства (если обязательность его проведения предусмотрена законодательством РФ)

Сведения о водителе

Отражаются Ф. И. О. водителя, а также дата (число, месяц, год) и время (часы, минуты) проведения предрейсового и послерейсового медицинских осмотров водителя

Помимо перечисленных реквизитов, на путевом листе допускается размещение дополнительных реквизитов, учитывающих особенности осуществления деятельности, связанной с перевозкой грузов, пассажиров и багажа автомобильным транспортом.

В настоящее время унифицированных форм путевых листов, обязательных для применения государственными (муниципальными) учреждениями, не установлено. Исходя из этого в целях определения объемов израсходованных ГСМ, подлежащих списанию, указанные учреждения вправе:

воспользоваться формами путевых листов (ф. 0345001, 0345002, 0345004, 0345005, 0345007), утвержденными Постановлением Госкомстата РФ от 28.11.1997 № 78 «Об утверждении унифицированных форм первичной учетной документации по учету работы строительных машин и механизмов, работ в автомобильном транспорте» (далее – Постановление № 78) (Письмо Минфина РФ от 03.10.2012 № 02-06-10/4066);

применять самостоятельно разработанные формы путевых листов, при условии включения в них обязательных реквизитов, предусмотренных Приказом № 152 (Письмо Минфина РФ от 25.08.2009 № 03-03-06/2/161 «О применении самостоятельно разработанных бланков путевых листов»). Причем применение таких форм учреждениям целесообразно закрепить в учетной политике.

Путевой лист оформляется на каждое транспортное средство, используемое юридическим лицом. Выдача путевых листов подлежит регистрации в соответствующем журнале. Должностное лицо, ответственное за выдачу путевых листов, обязано оформить «путевку» до выдачи ее водителю и зарегистрировать выданный документ в журнале.

Все вносимые в путевой лист изменения (исправления) подтверждаются подписью водителя и лица, ответственного за выдачу путевых листов.

Оформленные путевые листы должны храниться не менее пяти лет.

В случае утраты или порчи путевого листа дубликат выдается только после проведения проверки обстоятельств пропажи (порчи), установления виновных лиц и принятия к ним соответствующих мер ответственности.

Отражение операций по списанию ГСМ в бухгалтерском учете

Для отражения поступивших ГСМ в бухгалтерском учете предназначен счет 0 105 03 000 «Горюче-смазочные материалы» (п. 117, 118 Инструкции № 157н).

Расходы автономного учреждения на приобретение ГСМ отражаются:

по коду вида расходов (КВР) 244 «Прочая закупка товаров, работ, услуг» – в случае приобретения горюче-смазочных материалов в соответствии с закупкой, осуществляемой учреждением (уполномоченным на то работником учреждения) как юридическим лицом;

о КВР 112 «Иные выплаты персоналу учреждений, за исключением фонда оплаты труда» – в случае осуществления работником учреждения, находящимся в служебной командировке, расходов на приобретение ГСМ с разрешения или ведома работодателя в соответствии с коллективным договором или локальным актом работодателя.

Указанные коды видов расходов применяются в увязке:

со статьей 340 «Увеличение стоимости материальных запасов» КОСГУ (применяется в 2018 году);

с подстатьей 343 «Увеличение стоимости горюче-смазочных материалов» КОСГУ (применяется с 2019 года).

В соответствии с п. 108 Инструкции № 157н списание ГСМ производится по фактической стоимости каждой единицы либо по средней фактической стоимости. Учреждение выбирает один их методов списания и закрепляет его в учетной политике. Причем применение выбранного метода должно осуществляться в течение финансового года непрерывно.

Списание ГСМ в пределах установленных норм отражается в бухгалтерском учете автономного учреждения следующей корреспонденцией счетов (п. 37 Инструкции № 183н):

Дебет счета 0 401 20 272 «Расходование материальных запасов», соответствующих счетов аналитического учета счета 0 109 00 000 «Затраты на изготовление готовой продукции, выполнение работ, услуг» (0 109 60 272, 0 109 70 272, 0 109 80 272)

Читайте также:  Телефон на гарантии разбила экран что делать

Кредит счета 0 105 33 000 «Горюче-смазочные материалы – иное движимое имущество учреждения»

В автономном учреждении списание бензина осуществляется по фактическому расходу, но не выше норм, установленных Распоряжением № АМ-23-р. Рассчитанная с учетом данного документа норма расхода ГСМ по служебному автомобилю («Волга Сайбер» 2.4) составляет 10 л/100 км. Согласно представленному путевому листу фактический расход топлива равен 25 л. Пробег автомобиля за время поездки, зафиксированный в «путевке», – 250 км, что соответствует показаниям спидометра.

Согласно учетной политике списание ГСМ осуществляется по средней фактической стоимости бензина, которая составляет 40 руб./л. Операции по списанию осуществляются в рамках основной деятельности по выполнению государственного задания. Расходы на ГСМ непосредственно связаны с осуществлением данной деятельности.

В данном случае фактический расход бензина не превышает установленной нормы – 10 л/100 км (250 км / 25 л). В связи с этим операция по списанию ГСМ отражается следующим образом:

Усе тече, все змінюється. Та проблема, як правильно списати пально-мастильні матеріали (ПММ), — одне з тих одвічних запитань, що з року в рік постають перед бухгалтером майже кожного підприємства, на якій би системі оподаткування воно не працювало. Адже автомобіль, за влучним висловом класиків, вже давно не розкіш, а засіб пересування.
Тож чи можна урешті-решт списувати ПММ за фактичними витратами або ж слід і досі застосовувати певні норми для їх списання?
Чи матиме негативні податкові наслідки невикористання таких норм? Як бути у разі, коли на ваше авто немає затвердженої норми?
Відповіді на ці та інші «пально-мастильні» запитання читайте у нашій статті.

Головні тези

  • ПКУ не містить приписів щодо обов’язковості застосування Норм № 43 1 (чи будь-якого іншого нормативного документа) для списання ПММ у податкових цілях.
  • Найдоцільніше, спираючись на концепцію, запропоновану в Нормах № 43, розробити власне положення про списання ПММ, де буде максимально враховано специфіку конкретного суб’єкта господарювання.
  • Витрати на придбання ПММ враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток згідно із правилами бухгалтерського обліку. При цьому ПКУ не передбачає жодних коригувань при їх списанні.
  • Списання ПММ у розмірі фактичних витрат не збільшує суму ЄП, що належить сплатити до бюджету.
  • Якщо списання ПММ відбувається за власними нормами, то негосподарськими будуть лише наднормативні витрати, на суму яких доведеться нарахувати компенсуючі ПЗ.
  • Якщо ж ПММ списують узагалі без будь-якого нормування, тобто за фактом, то «компенсуючі» ПЗ доведеться нараховувати на всю суму ПДВ.
  • Вартість наднормативних ПММ оподатковується ПДФО та ВЗ.
  • Крім того, існують підстави і для нарахування ЄСВ на такі доходи.

Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Мінтрансу від 10.02.1998 р. № 43.

Норми списання ПММ: обов’язок чи атавізм?

Скільки разів на вашій пам’яті змінювалися правила оподаткування, одразу не відповість, мабуть, ніхто. Та якщо запитати будь-кого з вас, який нормативний документ увесь цей час регулює списання пального, чи не кожен безпомилково відповість: Норми № 43. Ними ось уже 20 років фіскали змушують користуватися усіх суб’єктів господарювання, що експлуатують транспортні засоби. Наскільки законним є такий примус?

Аргументи на користь обов’язковості Норм № 43 По-перше , до цього начебто схиляє нас те, що Норми № 43, як зазначається в них самих, призначені , зокрема, для планування потреби підприємств у ПММ та контролю за їх витрачанням , ведення звітності, запровадження режиму економії та раціонального використання нафтопродуктів.

По-друге , в наказі Мінінфраструктури від 24.01.2012 р. № 36, яким свого часу вносилися зміни до Норм № 43, стверджується, що систему нормування витрат ПММ призначено для всіх суб’єктів господарювання, які діють на території України та експлуатують автомобілі. Причому позиція цього держоргану залишається незмінною і дотепер. Ба більше, у листі Мінінфраструктури від 21.02.2017 р. № 1441/18/10-17 наголошується, що установлення підприємствами об’єктивних нормативних витрат палива відповідно до Норм № 43 є важливим для аргументованого визначення бази оподаткування суб’єктів господарювання.

По-третє , податківці завжди наполягали на тому, що списання ПММ здійснюється виходячи з даних про пробіг автомобіля, визначених на підставі подорожнього листа, та Норм № 43 (див., наприклад, застарілі консультації з категорій 502.07.14 ЗІР , 502.07.20 ЗІР та 502.07.21 ЗІ Р ) . Тож більшість платників податків, чесно кажучи, просто звикли до рекомендацій фіскалів щодо неодмінного застосування цих Норм, у тому числі й у податкових відносинах.

Водночас варто зазначити, що риторика контролюючих органів на сьогодні дещо змінилася. Якщо у листах ДФСУ від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15 та від 12.08.2016 р. № 17575/5/99-99-13-02-03-15 ще підкреслювалася обов’язковість застосування Норм № 43, а у листі від 22.11.2016 р. № 12487/З/99-99-13-01-02-14 — «негосподарність» витрат палива понад такі норми, то у більш пізніх роз’ясненнях (скажімо, у листі від 20.01.2017 р. № 1186/6/99-99-15-02-02-15) про це вже не йдеться.

Чи означає це, що ера беззастережного застосування Норм № 43 добігла свого кінця? На жаль, остаточно говорити про це зарано. Однак і надалі продовжувати визнання цього документа обов’язковим для всіх теж, мабуть, не варто.

Аргументи, що свідчать про необов’язковість Норм № 43 По-перше , Норми № 43 є обов’язковими для виконання лише підприємствами, установами та організаціями, що входять до сфери управління Мінтрансу. Інші центральні органи виконавчої влади, а також суб’єкти господарювання мають розробити власні нормативні документи щодо нормування витрат ПММ відповідно до законодавства (див. лист ГоловКРУ від 11.08.2010 р. № 02-14/1232). Суди також вказують на те, що Норми № 43 не застосовують ФОП з двох причини: (1) норми можуть стосуватися тільки юридичних осіб (2) та тільки тих, хто належить до сфери управління Мінтрансу (рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.02.2018 р. у справі № 808/3457/17, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2018 р. у справі № 809/1248/17).

По-друге , Норми № 43 не можуть визначати прав та обов’язків суб’єктів господарювання (не мають для них імперативного характеру), оскільки не є нормативно-правовим актом та не пройшли державної реєстрації в Мін’юсті. Із цим погоджуються і суди (див. ухвалу ВАСУ від 13.04.2016 р. № К/800/64715/13, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2017 р. у справі № 822/2258/17, ухвалу ВАСУ від 16.02.2016 р. у справі № К/800/49593/15, ухвала ВАСУ від 06.06.2013 р. у справі № К-39866/10-С, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2018 р. у справі № 809/1248/17). Хоча заради справедливості слід озвучити й позицію самого Мін’юсту, згідно з якою цей документ є актом нормативно-технічного характеру, а тому такій реєстрації не підлягає 2 (водночас час це — ще один доказ того, що Норми № 43 не мають для більшості суб’єктів господарювання імперативного характеру).

По-третє , витрати на придбання ПММ конкретного платника, що підлягають врахуванню у його податковому обліку, не обов’язково мають дорівнювати цим нормативам. А відтак відповідні витрати мають визнаватися на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку (див. ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2016 р. у справі № 826/13368/15).

По-четверте , списання палива на підприємстві має бути обов’язково врегульовано внутрішніми наказами та підтверджено відповідними розрахунками. Для списання палива підприємство повинно розробити внутрішні документи, які встановлюватимуть норми його витрат з урахуванням усіх технічних характеристик автомобілів, експлуатаційних норм та інших факторів (див. ухвалу ВАСУ від 16.02.2016 р. № К/800/49593/15).

І нарешті, по-п’яте , ні в чинному ПКУ , ні в колишньому Законі про податок на прибуток немає й не було приписів про обов’язковість застосування Норм № 43 (чи будь-якого іншого нормативного документа) для списання ПММ у податкових цілях . Цей останній аргумент видається нам найголовнішим. З цього приводу ВАСУ в ухвалі від 16.02.2016 р. № К/800/49593/15 підкреслив, що Норми № 43 не можуть бути обов’язковим для визначення бази при обчисленні об’єкта оподаткування, зокрема, з урахуванням того, що з-поміж встановлених чинним податковим законодавством обмежень щодо формування складу витрат та податкового кредиту відсутнє застереження стосовно неможливості включення до їх складу фактичних витрат на паливо, які перевищують вказані нормативи у Нормах № 43.

Проміжні висновки Якщо ваше підприємство підпорядковане Мінтрансу (на сьогодні це Мінінфраструктури), то коріться Нормам № 43. Нічого тут не вдієш, така вже ваша доля.

Так само можна діяти і в тому разі, якщо ви просто не звикли або не хочете сперечатися з податківцями.

Читайте также:  Эмитент лицо выпустившее ценную бумагу

Якщо ж до зазначеного міністерства ви не маєте жодного відношення (а таких серед наших читачів напевно переважна більшість), то застосовуйте Норми № 43 на власний розсуд. Однак не радимо зовсім нехтувати нормуванням палива . Тож найдоцільнішим для вас буде, спираючись на концепцію, запропоновану в Нормах № 43, розробити власне положення про списання ПММ, де максимально врахувати саме вашу специфіку господарювання.

Про всяк випадок стисло нагадаємо правила, прописані у Нормах № 43, які варто взяти на озброєння при розробці власного положення. У спрощеному вигляді вони зводяться до такого.

За формулами, наведеними в розд. 4 Норм № 43, для кожного конкретного автомобіля (обладнання) залежно від його призначення та для кожної робочої зміни (рейсу) розраховують нормативну витрату ПММ . Для цього слід знати так звану базову лінійну норму (для різних марок транспортних засобів її беруть із відповідних додатків до цього документа) та відповідні коригуючі коефіцієнти (вони установлені розд. 3 Норм № 43).

Якщо вашого авто немає в Нормах № 43 Досить часто трапляється так, що з якихось причин базова лінійна норма для того чи іншого транспортного засобу у зазначеному документі не наведена. У такому разі існує декілька варіантів (вони перелічені в п. 2.1 цих Норм), як за певних умов її можна визначити самостійно або ж замість неї отримати тимчасову індивідуальну норму витрат ПММ на своє авто.

Зазначимо, що Мінінфраструктури (див. лист від 21.02.2017 р. № 1441/18/10-17) завзято опирається тому, що дані про споживання палива, отримані під час експлуатації (зокрема, дані контрольних заїздів або відповідних обстежень тощо), не є підставою для встановлення базових лінійних норм або безпосередньо нормативних витрат палива.

Однак ці дані можуть бути використані підприємствами для обґрунтування встановлення конкретних значень коригуючих коефіцієнтів (у регламентованих межах) при розрахунках нормативних витрат палива в певних умовах експлуатації.

На нашу думку, такий опір пояснюється суто відомчими інтересами, адже ДП «ДержавтотрансНДІпроект», який розробляє тимчасові індивідуальні норми витрат ПММ, підпорядкований саме Мінінфраструктури. До того ж, його послуги обійдуться вам у чималу копійчину. Тож у такому разі на практиці можна піти іншим шляхом: відповідним наказом по підприємству установити свою норму витрат ПММ і використовувати її для контролю.

А тепер — безпосередньо про податкові наслідки списання ПММ.

Податок на прибуток: все за бухобліком

На щастя, тут усе доволі просто.

Всі вже звикли, що об’єктом оподаткування цим податком є фінансовий результат, який береться з фінансової звітності підприємства, складеної за бухгалтерськими правилами, а потім коригується на так звані податкові різниці (п.п. 134.1.1 ПКУ ). Причому таке коригування, якщо відповідні різниці виникають згідно з ПКУ , здійснюють лише високодохідні підприємства (з річним обсягом доходу понад 20 млн грн), а також малодохідні підприємства (чий річний обсяг доходу не перевищує 20 млн грн), які прийняли добровільне рішення проводити коригування.

Таким чином, витрати на придбан- ня ПММ враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткуван- ня згідно із правилами бухгалтерського обліку у разі їх підтвердження належним чином оформленими первинними документами.

При цьому ПКУ не передбачає коригування фінансового результату до оподаткування на суму перевищення витрат палива над лінійною нормою , встановленою Нормами № 43 (листи ДФСУ від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15 та від 20.01.2017 р. № 1186/6/99-99-15-02-02-15).

Отже, на суму податку на прибуток наднормативне списання ПММ жодним чином не впливає.

Єдиний податок «факту» не боїться!

Для усіх спрощенців (як юридичних, так і фізичних осіб — підприємців) відповідь на запитання, як списувати ПММ — лише за нормами (власними або затвердженими Мінінфраструктури) чи можна і за фактичним споживанням — у цілях справляння єдиного податку теж не має вирішального значення. Адже будь-які ваші витрати жодним чином не впливають на суму цього податку, що належить до сплати.

Можете пересвідчитися у цьому ще раз, зазирнувши до ст. 293 ПКУ . Там установлені фіксовані ставки ЄП (у відсотках розміру мінімальної заробітної плати для ФОП — представників груп 1 і 2), а також відсоткові ставки ЄП (у відсотках доходу — для ФОП і юросіб — представників групи 3 та у відсотках нормативної грошової оцінки сільгоспугідь — для юросіб — представників групи 4).

Як бачите, будь-які витрати не змінюють базу оподаткування єдиним податком. Отже, скільки б пального ви не списали, ваші податкові зобов’язання з цього податку не збільшаться ні на копійку.

Початок гарний, чи не так?

Та, на жаль, це майже й усе, що можна сказати втішного.

ПДВ: «господарність» витрат понад усе!

Ті з вас, хто зареєстровані платниками ПДВ (а ними можуть бути і спрощенці груп 3 та 4), обов’язково зачепляться за питання, чи потрібно на суми ПДВ, сплачені (нараховані) у вартості придбаних ПММ та віднесені до податкового кредиту, нараховувати так звані «компенсуючі» податкові зобов’язання при ненормованому списанні таких ПММ.

За загальним правилом право на податковий кредит виходячи з вартості придбаних ПММ виникає на дату першої з подій : або на дату їх оплати, або на дату їх отримання (п. 198.2 ПКУ ) за наявності належним чином оформленої та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної (п. 198.6 ПКУ ) чи інших документів згідно з п. 201.11 ПКУ . При цьому сучасні правила формування податкового кредиту з ПДВ не висувають жодних вимог до «господарності» здійснених придбань. Тобто весь «вхідний» ПДВ незалежно від призначення ПММ уключається до податкового кредиту.

Разом з тим, якщо придбані ПММ будуть використані в операціях, що не є господарською діяльністю, доведеться нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання (п.п. «г» п. 198.5 ПКУ ). База оподаткування ПДВ у цьому разі — вартість придбання наднормативних ПММ.

Звідси доходимо висновку, що у періоді використання ПММ для цілей ПДВ-обліку вже матиме значення господарський характер їх використання. Залишилося лише з’ясувати, що у контексті нашої розмови слід уважати господарськими витратами ПММ.

Так от, якщо списання ПММ ви здійснюєте за Нормами № 43, то у такому разі наднормативні витрати не можна розцінювати як господарські. Отже, з податковим кредитом у цій частині доведеться розпрощатися.

Якщо ж ви встановили власні норми списання ПММ , то, на нашу думку, і в цьому випадку негосподарськими будуть лише наднормативні витрати. Це означає, що на їх суму ви маєте нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання. До того ж, вам слід буде включити такі податкові зобов’язання до зведеної податкової накладної з типом причини «13», яку складають не пізніше останнього дня звітного періоду.

А от у разі, коли ви списуєте ПММ узагалі без будь-якого нормування , тобто за фактом, то тут є ризики, що фіскали будуть наполягати на негосподарському використанні усього придбаного обсягу ПММ. Це, у свою чергу, означає, що податкового кредиту на всю суму ПДВ ви позбудетеся ще у періоді придбання ПММ. Саме тоді, а точніше — не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому відбулося придбання ПММ, ви маєте скласти зведену податкову накладну, яка й зафіксує нарахування компенсуючих податкових зобов’язань. Тобто в періоді списання ПММ за фактом вам більше нічого робити не доведеться.

ПДФО/ВЗ

А ось перед тими з вас, хто має найманих працівників (неважливо, неплатник ви ПДВ, чи платник), постає інше запитання: чи розглядати вартість наднормативних ПММ як дохід працівника, на якого за трудовим договором покладено використання ПММ, та, відповідно, оподатковувати ці суми ПДФО та ВЗ?

Боїмося, що довести відсутність доходу у такому разі буде непросто. Вартість такого палива включається до бази оподаткування (причому із застосуванням «натурального» коефіцієнта) та оподатковується ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 1,5 %. Причому для визначення, що є наднормативними витратами, на наш погляд, потрібно керуватися тими самим правилами, що й для ПДВ, які було розглянуто вище.

До речі, щодо таких доходів є підстави й для нарахування ЄСВ, адже їх можна визнати виплатою, яка має індивідуальний характер (входить до фонду оплати праці згідно з п.п. 2.3.4 Інструкції № 5 3 ). Тому це є ще одним аргументом на користь установлення й дотримання норм витрат ПММ. У разі витрати палива в межах установлених норм ПДФО, ВЗ і ЄСВ не нараховуються.

Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Ссылка на основную публикацию
Сопроводительное письмо в государственную инспекцию труда образец
Уважаемые Руководители организаций, в которых проведена специальная оценка условий труда. В соответствии с требованиями ст. 11 Федерального закона от 28.12.2013...
Сколько получают за орден мужества
Дополнительные выплаты за государственные награды военнослужащим: единовременное денежное поощрение Выплаты и льготы за медаль «Суворова» действующим военнослужащим присваиваются тем, кто...
Сколько получают доноры семенной жидкости
Сперма считается очень ценным генетическим материалом, без которого просто не может произойти оплодотворение яйцеклетки и наступление беременности. В процессе лечения...
Сопровождение грузов в финляндию отзывы
Прямой работодатель OOO Revers Занятость Полная График Сменный Образование 0 Опыт работы любой Возраст кандидата 19 — 60 лет Знания...
Adblock detector